З 2022 року до нас все частіше звертаються з одним і тим самим питанням: «Чоловік виїхав, де він — невідомо. Він зареєстрований за нашою старою адресою, але вже два роки там не живе. Як мені розлучитись і подати на аліменти?» Або навпаки — дружина виїхала, зареєструвалась в іншому місті як ВПО, і на контакт не йде. Відповідаємо на основі актуальної практики Верховного Суду та Київського апеляційного суду 2025–2026 років.
Чому адреса реєстрації ВПО — це офіційна юридична адреса
Перш ніж говорити про підсудність — важливо зрозуміти ключовий принцип: реєстрація ВПО є не тимчасовою позначкою, а повноцінною офіційною адресою місця проживання.
Логіка тут проста і виглядає абсолютно обґрунтованою. Людина зі статусом ВПО фізично не може перебувати за місцем своєї попередньої реєстрації — через окупацію, бойові дії або іншу небезпеку. Закон «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб» прямо визнає за такою особою право на реєстрацію нового місця проживання — і ця адреса набуває повної юридичної сили.
Старої адреси реєстрації як юридично значущої — більше не існує. Вона знаходиться на непідконтрольній або небезпечній території і жодного практичного чи правового змісту не несе. Натомість адреса реєстрації ВПО є актуальним місцем проживання особи — саме тут вона фактично живе, отримує кореспонденцію і може бути знайдена.
Саме тому при поданні позову про розірвання шлюбу, стягнення аліментів або визначення місця проживання дитини — адреса реєстрації ВПО є тією адресою відповідача, за якою визначається підсудність і надсилаються судові повістки.
Що каже судова практика
Київський апеляційний суд у постанові від 18 березня 2025 року у справі № 753/4558/24 підтвердив цю позицію розгорнуто і чітко.
Предмет спору: позов про розірвання шлюбу. Відповідач мав стару реєстрацію на непідконтрольній території, але зареєструвався як ВПО за новою адресою. Виникло питання: до якого суду подавати позов і за якою адресою повідомляти відповідача?
Київський апеляційний суд встановив:
По-перше, відповідно до Закону «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб», ВПО має право на реєстрацію місця проживання за новою адресою — і ця адреса є офіційним місцем проживання для всіх юридичних цілей, включно з процесуальними.
По-друге, надсилання судових повісток на адресу, що знаходиться на окупованій або тимчасово недоступній території, є апріорі неможливим і не може вважатись належним повідомленням сторони у справі. Суд зобов’язаний використовувати ту адресу, яка є реально доступною і за якою особа може отримати кореспонденцію.
По-третє, визначення підсудності за старою адресою на непідконтрольній території суперечило б принципу доступності правосуддя — оскільки ані суд не міг би функціонувати за тією адресою, ані сторони не могли б брати участь у розгляді справи.
Верховний Суд у постанові від 22 жовтня 2025 року підтвердив цю позицію і закріпив її як загальне правило: місце реєстрації ВПО є місцем проживання особи в розумінні ЦПК України — і саме за цією адресою визначається підсудність та здійснюються судові виклики.
Практичні наслідки: розлучення, аліменти, місце проживання дитини
Це правило має пряме практичне значення для найпоширеніших сімейних спорів:
Розірвання шлюбу. Позов подається до суду за адресою реєстрації ВПО відповідача. Якщо другий з подружжя зареєстрований як ВПО у Львові — позов подається до районного суду Львова, а не до суду за старою пропискою в Маріуполі чи Херсоні.
Стягнення аліментів. Той самий принцип. Позов про стягнення аліментів подається за місцем проживання позивача, якщо з позивачем проживають неповнолітні діти (ст. 28 ЦПК України).
Питання підсудності — перше і найважливіше при поданні позову. Помилка тут означає повернення документів і втрату часу. Зверніться до нас — ми визначимо правильний суд і підготуємо позов. До речі, подати на розлучення можна повністю онлайн — без візитів до суду і незалежно від міста проживання.
