📹 Відео: «Спільне майно та винятки з нього»
Поширена помилка: «Я заробляв більше — значить при розлученні отримаю більше». Насправді це не так. Українське законодавство виходить з іншої логіки.
Чому частка не залежить від внеску
Будь-яка функція в сім’ї є рівноцінною. Не лише заробіток коштів — але й догляд за дітьми, ведення побуту, підтримка партнера. Саме тому майно набуте під час шлюбу є спільною сумісною власністю подружжя — незалежно від того хто скільки заробляв і хто більше вкладав фінансово.
За загальним правилом при розлученні кожен отримує рівну частку — 50 на 50. Суд може відступити від рівності часток але лише у виняткових випадках і за наявності вагомих підстав.
Три винятки: коли майно залишається особистим
Закон передбачає випадки коли майно набуте під час шлюбу не вважається спільним:
Спадщина і дарування. Майно отримане одним з подружжя у спадщину або за договором дарування — є його особистою власністю. Навіть якщо це відбулось під час шлюбу.
Приватизоване майно. Житло приватизоване одним з подружжя є його особистою власністю і не підлягає поділу.
Майно куплене за особисті кошти. Якщо один з подружжя довів що майно придбане виключно за його особисті кошти — кошти отримані до шлюбу, у спадщину або в дар — суд може визнати таке майно особистою власністю. Але це потрібно саме довести: виписки, договори, документи про походження коштів.
Що з цього важливо запам’ятати
Рівність часток — правило. Винятки — ваш обов’язок доводити. Якщо немає документів що підтверджують особисте походження коштів — суд застосує загальне правило і поділить майно порівну.
Що робити якщо спільне майно було продано, можна дізнатись тут